Привіт. Я — Влад. Я тільки навчився ходити й ще зовсім не вмію говорити, так, аби мене всі розуміли. Але я вже стільки побачив і відчув, ще до свого народження. Коли в сусідній будинок прилетіла ракета, моя мама виїхала з нашого містечка до Львова. Тато на війні. Я живу зараз у прихистку «Незламні матусі» разом із моєю мамою. Тут класно ― багато дітей, тихо. Та ніде немає безпечного місця, я добре чув, як і в це місто прилітають ракети, злякався, було гучно.
